Запровадження реформи “Нова українська школа” в 5, 6 і 7 пілотних класах супроводжується складнощами. Крім того, цей процес відбувається в період повномасштабної війни, що створює низку нових викликів для всіх учасників освітнього процесу. Аби визначити основні проблеми та шляхи впровадження Державного стандарту базової середньої освіти, узагальнити інформацію про поточний стан реформи, проблемні питання й сформувати рекомендації щодо їх вирішення, фахівці Аналітичного центру Університету Грінченка “ОсвітАналітика” підготували аналітичну записку “Перезавантаження реформи “Нова українська школа”: упровадження нового змісту базової середньої освіти”. Ознайомитися з повним текстом документа можна за посиланням . Крім того, раніше ми публікували перелік наскрізних проблем впровадження реформи “НУШ” у 2021–2023 роках. Ознайомитися з ним можна тут. Зокрема, для більш послідовного впровадження нового Державного стандарту й полегшення процесу переходу для українських вчителів освітні е
Освітні програми, які використовують українські педагоги й педагогині в середній школі, необхідно переглянути й значною мірою “перебудувати” під систему цінностей “Нової української школи”. Над чим, зокрема, зараз активно працює Директорат шкільної освіти МОН. Про це в інтерв’ю порталу “Українська правда життя” розповів міністр освіти і науки України Оксен Лісовий. “Необхідність продовження реформи “НУШ”, яку розпочали попередні міністри, Лілія Гриневич та Анна Новосад, – одна із тих речей, що мотивувала мене зайти в МОН”, – зазначив міністр. Однак, за його словами, наразі помітне відставання у впровадженні “НУШ” у базовій середній школі. Воно, зокрема, спричинене відсутністю програм підвищення кваліфікації для вчителів. Адже педагоги не отримали необхідної підготовки для реалізації реформи. Так, за даними дослідження ““Нова українська школа” в 5–6-х класах: виклики впровадження”, яке здійснила ГО “Смарт освіта” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”, наразі 4