Перейти до основного вмісту

 Як відомо, 1 вересня 2023 року Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом МОН від 6 жовтня 2010 року № 930, втратило чинність. Натомість набирає чинності нове Положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом МОН від 9 вересня 2022 року № 805 [далі в тексті якраз нове положення ми називатимемо “Положенням про атестацію”].

Природно, що з оновленнями у вчителів, вихователів та освітніх управлінців виникають питання про різні нюанси проведення атестації. У новому юридичному розʼясненні, ми на них відповімо.

Зокрема, читайте:

  • чи можна атестуватися за двома посадами одночасно;
  • коли дозволена позачергова атестація;
  • які особливості атестації для керівників закладів освіти;
  • що робити, якщо за один із пʼяти років немає жодної години підвищення кваліфікації;
  • як атестуватися педагогам за кордоном/у простої.

1. Чи можна атестуватися за двома посадами одночасно у 2024 році? Якщо я пройду атестацію як вчитель одного предмета, то чи поширюватиметься моя атестація на всі інші предмети, які я викладаю?

2. За спеціальністю я вчитель початкових класів, а в школі веду групу “підготовка до школи” для дошкільнят. У такому випадку моя атестація поширюється і на це теж, чи лише на години в початкових класах?

Відповідно до пункту 12 розділу І Положення педагогічні працівники, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів, атестуються з того предмета, який викладають за спеціальністю. У цьому випадку присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження, у тому числі й на гурткові роботи. Необхідною умовою водночас є підвищення кваліфікації з навчальних предметів (інтегрованих курсів), що обов’язкові для вивчення відповідно до річного навчального плану закладу освіти.

Іншими словами, якщо відповідні умови (спеціальність та підвищення кваліфікації) не дотримані, то такі педагогічні працівники (як і ті педагоги, які обіймають різні педагогічні посади в одному чи різних закладах освіти) атестуються за кожною з посад.

Про можливість для педагогів атестуватися одночасно (в межах однієї процедури) з двох і більше навчальних предметів (інтегрованих курсів, дисциплін), свідчить пункт 11 розділу III Положення, згідно з яким у такому випадку видається один атестаційний лист, що має містити інформацію про результати атестації за кожним із таких навчальних предметів (інтегрованих курсів, дисциплін).

3. За яких умов можна атестуватися позачергово?

Як вбачається з пунктів 2, 5 розділу III Положення про атестацію для проведення позачергової атестації

  • до 20 грудня до атестаційної комісії подається заява за формою, наведеною в додатку 1 до Положення.
  • Атестаційна комісія затверджує окремий список педагогічних працівників, які підлягають позачерговій атестації, визначає строки проведення їх атестації, подання ними документів та в разі потреби може внести зміни до графіка своїх засідань.
  • Педагогічний працівник, який атестується, може подати до відповідної комісії документи в паперовій або електронній формі. Документи реєструються секретарем атестаційної комісії. Отже, заяву, подану про позачергову атестацію, може подати практично будь-який педагогічний працівник, і секретар атестаційної комісії зобов’язана чи зобовʼязаний її прийняти, а атестаційна комісія – розглянути та включити до вказаного вище окремого списку. Водночас Положенням не урегульовано питання умов включення або відмови у включенні до такого списку, тому атестаційна комісія може при його затвердженні перевірити відповідність педагогічного працівника, який подав таку заяву, вимогам пункту 6 розділу І Положення і, відповідно, включити до списку або ні.

Водночас сам факт перебування в такому списку не гарантує присвоєння наступної кваліфікаційної категорії, педагогічного звання, окрім випадку успішного проходження сертифікації та наявності чинного сертифіката, навіть якщо педагогічний працівник не відповідає вимогам, зазначеним у пунктах 8, 9 розділу І Положення.

Законом України “Про повну загальну середню освіту” визначено, що успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником, а також є підставою для присвоєння йому відповідної кваліфікаційної категорії та/або педагогічного звання (частина 7 статті 49), тому пунктом 13 розділу І Положення встановлено окремий механізм такого зарахування.

Також у Положенні про атестацію йдеться про можливості працівника для позачергової атестації, зокрема у випадках, зазначених у підпунктах 2 та 3 пункту 6 розділу І Положення.

Згідно з пунктом 6 розділу III Положення, атестаційна комісія розглядає документи педагогічних працівників, які атестуються, за потреби перевіряє їхню правдивість, встановлює дотримання вимог пунктів 8, 9 розділу I Положення, а також оцінює професійні компетентності педагогічного працівника з урахуванням його посадових обов’язків і вимог професійного стандарту (за наявності). Для належного оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника атестаційна комісія може ухвалити рішення про вивчення практичного досвіду його роботи. У такому випадку комісія має визначити зі складу атестаційної комісії членів, які аналізуватимуть практичний досвід роботи педагога, а також затвердити графік заходів із його проведення.

З огляду на викладене вище можна прийти до висновку, що коли педагогічний працівник став переможцем, лауреатом фінальних етапів всеукраїнських, міжнародних фахових конкурсів або наявності освітньо-наукового / освітньо-творчого, наукового ступенів, комісія може розглянути, у якому конкурсі взяв участь вчитель, яке посів місце або перевірити правдивість документа про присвоєний ступінь, його відповідність діяльності (предмету викладання) вчителя, а також в обох випадках може проаналізувати практичний досвід роботи педагогічного працівника. До того ж при розвʼязанні питання про присвоєння (підтвердження) педагогічного звання необхідно встановити відповідність діяльності педагогічного працівника вимогам пункту 10 розділу І Положення. Рішення атестаційної комісії про відмову в присвоєнні (підтвердженні) кваліфікаційних категорій і педагогічних звань вказаним вище педагогічним працівникам за результатами позачергової атестації потребуватиме належного обґрунтування.

4. Яку саме кількість годин підвищення кваліфікації має пройти директор, який і вчителює в закладі освіти, аби атестуватися і як керівник, і як вчитель певного предмета?

5. Якщо за один із п’яти років немає жодної години підвищення кваліфікації? Що буде з атестацією? Які дії вчителя?

Відповідно до підпункту 5 пункту 3 наказу МОН від 09.09.2022 № 805 “Про затвердження Положення про атестацію педагогічних працівників”, мінімальний загальний обсяг (загальна тривалість) підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти, необхідний їм для проходження атестації, становить не менше ніж 150 годин або 5 кредитів ЄКТС упродовж п’яти років. Пунктом 8 розділу І Положення передбачено, що підвищення кваліфікації педагогічних працівників проводиться в міжатестаційний період відповідно до законодавства і є необхідною умовою атестації. Загальний обсяг (загальна тривалість) підвищення кваліфікації визначається сумарно за останні 5 років перед атестацією та незалежно від суб’єкта підвищення кваліфікації, виду, форми чи напряму, за якими педагогічний працівник пройшов підвищення кваліфікації.

Іншими словами, Положення не розрізняє години підвищення кваліфікації для різних педагогічних посад, а встановлює лише їх мінімальну кількість упродовж 5 років перед атестацією.

Згідно зі статтями 50, 59 Закону України “Про освіту” підвищення кваліфікації є необхідною умовою атестації педагогічного працівника. За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються або підтверджуються кваліфікаційні категорії, присвоюються педагогічні звання. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи в порядку, встановленому законодавством. За результатами атестації педагога незалежно від обсягу його педагогічного навантаження (кількості навчальних предметів (інтегрованих курсів, дисциплін) атестаційною комісією встановлюється його відповідність або невідповідність займаній посаді.

Можна прийти до висновку, що внаслідок відмови педагогічного працівника від проходження курсів підвищення кваліфікації, він може бути визнаним атестаційною комісією таким, що не відповідає займаній посаді.

Якщо атестаційна комісія ухвалить рішення про невідповідність педагогічного працівника займаній посаді, керівник закладу освіти може розірвати трудовий договір із додержанням вимог законодавства про працю.

Керівник закладу освіти може (але не зобов’язаний) ухвалити рішення про звільнення такого працівника згідно з пунктом 2 статті 40 Кодексу законів про працю України. Водночас питання притягнення до дисциплінарної відповідальності вже поза межами компетенції атестаційної комісії.

6. Згідно з новим Положенням про атестацію, вчитель вищої категорії повинен мати освітній рівень “магістр”. Чи для підтвердження вищої категорії (а не отримання) також треба мати магістратуру?

Відповідно до пункту 3 розділу III Положення за результатами атестації педагогічного працівника незалежно від обсягу його педагогічного навантаження (кількості навчальних предметів (інтегрованих курсів, дисциплін) встановлюється його відповідність або невідповідність займаній посаді та присвоюється (не присвоюється) кваліфікаційна категорія або підтверджується (не підтверджується) раніше присвоєна кваліфікаційна категорія.

Згідно з пунктом 7 розділу II Положення атестаційна комісія I рівня ухвалює рішення про присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій і педагогічних звань або про відмову в такому присвоєнні (підтвердженні).

Єдині вимоги до педагогічних працівників вищої кваліфікаційної категорії, що на сьогодні передбачені Положенням, це освітній рівень магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст), стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж сім років.

7. Учитель знаходиться за кордоном без збереження заробітної плати. У 2024 році в нього чергова атестація. Чи можна такому працівнику перенести чергову атестацію на 1 рік (школа не на території бойових дій)?

8. Чи можна не атестуватися, якщо я пенсіонер, останній рік працюю в школі й наступного року не планую продовжувати працювати?

Відповідно до пункту 7 розділу III Положення в разі тимчасової непрацездатності педагогічного працівника, який атестується, або настання інших обставин, що не залежать від його волі та перешкоджають проходженню ним атестації, проведення атестації або окремих засідань атестаційної комісії має бути перенесено за рішенням відповідної атестаційної комісії до припинення таких обставин, але не більше ніж на один рік. У такому випадку за педагогічним працівником зберігається раніше присвоєна кваліфікаційна категорія (педагогічне звання) до проходження ним атестації.

Новий порядок проходження чергової атестації не передбачає здійснення будь-яких обов’язкових дій із боку педагогічного працівника, зокрема подання ним заяви чи будь-яких інших матеріалів, особистої присутності на засіданні атестаційної комісії. Документи, які зберігаються в особовій справі педагогічного працівника, не подаються до атестаційної комісії, яка створена в закладі освіти, у якому зберігається особова справа.

Зважаючи на викладене, перенесення чергової атестації не має сенсу, а її проведення не залежить від бажання педагогічного працівника, що підлягає атестації.

Володимир Божинський, науковий співробітник Аналітичного центру “ОсвітАналітика” Київського університету імені Бориса Грінченка, спеціально для “Нової української школи”

Цей матеріал був представлений ГО “Смарт освіта” в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

“Оновлений “Захист України” формуватиме в дітей оборонну свідомість” – усе, що треба знати про зміни у викладанні курсу та підготовку вчителів

З вересня 2024 року учні 10–11–х класів вивчатимуть “Захист України” зовсім по-іншому. Уроки будуть не раз на тиждень, а раз на місяць у форматі тренінгів упродовж цілого дня. Діти вивчатимуть основи національної безпеки, управління дронами, домедичну допомогу, а також розумітимуть, чим кожен і кожна може бути корисним/корисною в захисті країни. Навчання відбуватиметься в   міжшкільних осередках , які будуть оснащені сучасним обладнанням. У Міністерстві освіти і науки вже розробили й затвердили   нову навчальну програму “Захисту України” , яка описує оновлений зміст та ідею курсу, а за літо   планують навчити вчителів. Редакція “НУШ” поспілкувалася з міністром освіти і науки України   Оксеном Лісовим  та народною депутаткою і співавторкою програми   Інною Совсун   про основні зміни в курсі “Захист України”, зокрема: чим зумовлена поява нової програми; які теми вивчатимуть учні; скільки буде міжшкільних осередків; як готують вчителів до викладання оновл...

МОН затвердило рекомендації щодо перезарахування оцінок із закордонних шкіл

Для перезарахування результатів навчання, здобутих учнями в школах за кордоном, МОН   затвердило   шкалу співвіднесення систем оцінювання різних країн та української 12–бальної системи. Таблиці зі співвіднесенням моделей оцінювання різних країн розміщено за   покликанням . Також можна скористатися таблицями у форматі Excel  тут  і  тут . Учні можуть перезараховувати оцінки з предметів, спільних для обох країн. Решту предметів (українознавчий компонент) вони можуть вивчати відповідно до  модифікованих (скорочених) програм  і проходити оцінювання дистанційно. Раніше для учнівства була можливість перезараховувати оцінки, проте школи не мали чітких рекомендацій для їхнього переведення. Як працюватиме нова система? Якщо, наприклад, учень чи учениця отримав/-ла оцінку «добре» (dobry) з математики в Польщі, то відповідно до таблиці переводимо цей результат в українську оцінку «8» з математики або алгебри / геометрії. Якщо моделі оцінювання відрізняються,...

Щодо збереження мережі закладів дошкільної освіти та захисту прав їх працівників

  МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ № 1/6887-22 від 22 червня 2022 року Керівникам департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської міської державних (військових) адміністрацій Щодо збереження мережі закладів дошкільної освіти та захисту прав їх працівників Шановні колеги! Введення в Україні воєнного стану позначилося на освітній галузі, зокрема дошкільній. Чимало закладів дошкільної освіти (далі — ЗДО) відновили діяльність і почали працювати у звичному режимі. Є заклади, які працюють дистанційно, приймають тимчасово переміщених осіб тощо. У зв’язку з воєнним часом з урахуванням міграції населення виникають побоювання щодо скорочення мережі закладів (груп) та скорочень чисельності персоналу. З урахуванням статей 19, 37—39  Закону України «Про дошкільну освіту» , просимо забезпечити реалізацію державної політики у сфері дошкільної освіти на відповідній території, сприяти збереженню та розвитку мережі ЗДО (груп) всіх типів та форм власності відповідно до потреб нас...