Перейти до основного вмісту

Фінансова грамотність в освіті

 Українці мають недостатній рівень фінансових знань. Такі результати продемонструвало дослідження «Фінансова грамотність, фінансова інклюзія та фінансовий добробут в Україні у 2021 році», яке проводив Проєкт USAID «Трансформація фінансового сектору» у співпраці з Національним банком України за методологією Міжнародної мережі фінансової освіти Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Індекс фінансової грамотності українців становить 12,3 бала — це лише 58 % від максимального значення (21 бал) та є меншим від мінімального цільового рівня, рекомендованого ОЕСР (14 балів). Згідно з опитуванням у сім’ях теми грошей уникають, у школі фінансова грамотність поки не є обов’язковим предметом, тому й маємо найнижчі результати рівня фінансової грамотності в молоді 18–19 років (10,1 бала).

Про те, як підвищити рівень фінансової обізнаності серед молоді України ми вирішили дізнатися під час проведення інформаційної кампанії з фінансової грамотності в межах Всесвітнього тижня грошей 2023. На конкурс «Гроші та добробут у моїй країніˮ ми запросили студентів професійно-технічних та вищих навчальних закладів запропонувати свої ідеї щодо вищезазначеного питання.

Загалом ми отримали 449 конкурсних робіт з усієї України. Серед ідей переможців: створення мережі обласних шкіл з фінансової грамотності, мобільного додатку, сайту, чат-боту, фінансового конкурсу, тематичного музею та навіть навчального серіалу. З результатами конкурсу та конкурсними роботами переможців можна ознайомитися за посиланням.

Як підвищити рівень фінансової грамотності: топ ідей від української молоді

Перше місце (52 % студентів) посіла пропозиція ввести фінансову грамотність як окремий предмет у школах та вищих навчальних закладах. З них 12 % вважають, що розпочинати навчання з фінансової грамотності потрібно ще з дитячого садочка.

Попередні дослідження рівня фінансової грамотності серед дорослого населення України у 2018 та 2021 роках показали, що дорослі українці бажають, щоб їхні діти навчалися фінансової грамотності у школі. Згідно з результатами опитування, яке вперше цього року провів НБУ серед підлітків, 86 % опитуваних погоджуються з цим і вважають, що говорити про гроші у школі потрібно. Враховуючи запит на фінансову освіту в школах, Міністерство освіти і науки України у 2025–2026 роках планує впровадити для учнів 8–9 класів новий обов’язковий предмет «Підприємництво та фінансова грамотність», що стане потужним поштовхом для розвитку фінансової освіти в країні.

Проходження різноманітних курсів, вебінарів та семінарів посідає друге місце для підвищення рівня фінансової грамотності, за це проголосувало 49 % молоді.

Третє місце посідає навчання в інтерактивній формі, у тому числі створення фінансових клубів. Ефективність використання навчальних ігор та проведення конкурсів відзначили 45 % студентів.

Четверте місце посідає самоосвіта, за неї віддали голоси 30 % молоді. Вони рекомендують слухати подкасти, дивитись ютуб-канали та навчальні відео на фінансову тему. Книги також залишаються популярним джерелом отримання знань для третини учасників. Серед пропозицій були і розроблення робочого зошиту, і щомісячний дитячий журнал з яскравими ілюстраціями, і створення онлайн-бібліотеки.

11 % студентів говорять про важливість навчання фінансовій грамотності в родинному колі. Ця ідея посіла 5 місце.

Отримання особистого практичного досвіду є наступним важливим напрямом для підвищення рівня фінансової грамотності.

51 % молоді говорить про важливість регулярного обліку доходів та витрат, заощаджень та можливості доступу до банківських продуктів. Також молодь бажає навчатися інвестування.

Позитивний вплив застосування на практиці фінансових знань на підвищення фінансових компетентностей є відомим фактом. Результати досліджень підтверджують, що користування сучасними інформаційними технологіями допомагає пришвидшити зростання фінансової грамотності. У цьому ключі актуальними стають різноманітні додатки, які дають змогу отримувати практичні знання, як вести особисті фінанси, як користуватися фінансовими продуктами в безпечному середовищі з навчальною метою. Ця ідея посіла друге місце та набрала 21 % голосів.

Молодь зацікавлена в навчанні та стажуванні у фахівців фінансової та бізнес- спільноти. Навчання в лідерів думок та бажання мати ментора посідає третє місце, про це заявили 15 % студентів.

Окремим напрямом, що поєднує навчання та отримання практичного досвіду, є створення контакт-центрів для надання консультацій з фінансових питань. Ця ідея стала четвертою за популярністю.

Третім напрямом є активне використання можливостей Інтернету.

41 % студентів вважають Інтернет ефективним каналом для поширення фінансової грамотності. Ідеї в цій площині включають створення тематичних онлайн-платформ та сайтів, освітніх каналів, серіалів. Серед майданчиків найчастіше згадують YouTube, TikTok та LinkedIn.

Молодь відзначає важливість проведення інформаційних кампаній у ЗМІ та соціальну рекламу.

Отже, молодь в Україні зацікавлена в розвитку фінансової грамотності, а найефективнішими шляхами підвищення її рівня вважає спеціалізоване навчання, отримання власного практичного досвіду та активне використання цифрових технологій.

За результатами конкурсу десять студентів отримали запрошення пройти стажування в НБУ та попрацювати в одній проєктній команді над реалізацією запропонованих ідей.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

“Оновлений “Захист України” формуватиме в дітей оборонну свідомість” – усе, що треба знати про зміни у викладанні курсу та підготовку вчителів

З вересня 2024 року учні 10–11–х класів вивчатимуть “Захист України” зовсім по-іншому. Уроки будуть не раз на тиждень, а раз на місяць у форматі тренінгів упродовж цілого дня. Діти вивчатимуть основи національної безпеки, управління дронами, домедичну допомогу, а також розумітимуть, чим кожен і кожна може бути корисним/корисною в захисті країни. Навчання відбуватиметься в   міжшкільних осередках , які будуть оснащені сучасним обладнанням. У Міністерстві освіти і науки вже розробили й затвердили   нову навчальну програму “Захисту України” , яка описує оновлений зміст та ідею курсу, а за літо   планують навчити вчителів. Редакція “НУШ” поспілкувалася з міністром освіти і науки України   Оксеном Лісовим  та народною депутаткою і співавторкою програми   Інною Совсун   про основні зміни в курсі “Захист України”, зокрема: чим зумовлена поява нової програми; які теми вивчатимуть учні; скільки буде міжшкільних осередків; як готують вчителів до викладання оновл...

МОН затвердило рекомендації щодо перезарахування оцінок із закордонних шкіл

Для перезарахування результатів навчання, здобутих учнями в школах за кордоном, МОН   затвердило   шкалу співвіднесення систем оцінювання різних країн та української 12–бальної системи. Таблиці зі співвіднесенням моделей оцінювання різних країн розміщено за   покликанням . Також можна скористатися таблицями у форматі Excel  тут  і  тут . Учні можуть перезараховувати оцінки з предметів, спільних для обох країн. Решту предметів (українознавчий компонент) вони можуть вивчати відповідно до  модифікованих (скорочених) програм  і проходити оцінювання дистанційно. Раніше для учнівства була можливість перезараховувати оцінки, проте школи не мали чітких рекомендацій для їхнього переведення. Як працюватиме нова система? Якщо, наприклад, учень чи учениця отримав/-ла оцінку «добре» (dobry) з математики в Польщі, то відповідно до таблиці переводимо цей результат в українську оцінку «8» з математики або алгебри / геометрії. Якщо моделі оцінювання відрізняються,...

Щодо збереження мережі закладів дошкільної освіти та захисту прав їх працівників

  МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ № 1/6887-22 від 22 червня 2022 року Керівникам департаментів (управлінь) освіти і науки обласних, Київської міської державних (військових) адміністрацій Щодо збереження мережі закладів дошкільної освіти та захисту прав їх працівників Шановні колеги! Введення в Україні воєнного стану позначилося на освітній галузі, зокрема дошкільній. Чимало закладів дошкільної освіти (далі — ЗДО) відновили діяльність і почали працювати у звичному режимі. Є заклади, які працюють дистанційно, приймають тимчасово переміщених осіб тощо. У зв’язку з воєнним часом з урахуванням міграції населення виникають побоювання щодо скорочення мережі закладів (груп) та скорочень чисельності персоналу. З урахуванням статей 19, 37—39  Закону України «Про дошкільну освіту» , просимо забезпечити реалізацію державної політики у сфері дошкільної освіти на відповідній території, сприяти збереженню та розвитку мережі ЗДО (груп) всіх типів та форм власності відповідно до потреб нас...