Завершуємо навчальний рік правильно: як цікаво підсумувати роботу з учнями

Раніше “Нова українська школа” вже розповідала про дієвість рефлексії як якісного методу зворотного зв’язку від учнів та учениць. У згаданому матеріалі ми зібрали поради й ефективні вправи, які ви можете використати на своїх уроках.

Звісно, рефлексія і навичка надавати зворотний зв’язок корисні на щодень. Та особливо важливі вони на останніх уроках навчального року. Адже саме тоді вчитель з учнями мають можливість проаналізувати, чи вдалося досягти цілей, сформованих на початку навчання.

У новій статті від “НУШ” читайте про таке:

• як здійснити аналіз навчальних досягнень;
• чому учням важливо визначати власні зони зростання;
• що таке GAP-аналіз;
• як фінальна рефлексія допоможе поставити цілі на новий навчальний рік.

ЧОМУ РЕФЛЕКСІЯ ВАЖЛИВА?

“Рефлексія” з латинської перекладається як “повернення назад”. Відповідно, це можливість повернутися до цілей, які ви визначали з учнями та ученицями на початку року, та проаналізувати, чи вдалося їх досягти. У такий спосіб ви закриваєте коло процесів та демонструєте дітям цілісність кожного етапу – від початку й до завершення.

“Поєднання вихідної та фінальної точки не лише в концепції “предмет – оцінка”, але і “предмет-життя”, “предмет-особистість”, дає змогу учням та ученицям побачити зв’язок предмета та життя, а також вагомості часу, який ви присвятили спільній взаємодії. Такий підхід підвищує цінність уроку, адже учнівство бачить, що оцінка не є самоціллю, а важливо також і те, хто які навички прокачав, що запам’яталося, що було цікаво, що можна використати в житті”, – пояснює Катерина Молодик, переможниця конкурсу “Учитель року – 2021”, наймолодша Заслужена вчителька України, методистка ГО “Смарт освіта”.

А ще рефлексія демонструє дітям, що їхня думка важлива й цінна, що вони є творцями свого руху в навчанні, і це їхня зона відповідальності.

GAP-АНАЛІЗ

У матеріалах на “НУШ” ми неодноразово радили цікавитися і досліджувати тенденції, методики та інструменти з інших галузей. Такий підхід дає змогу інтегрувати в освіту інновації та оновлювати вже добре знайомі практики. Однією з таких практик є Gap-аналіз, тобто аналіз прогалин. У книзі про проєктний менеджмент “Curly Menegment” Діна Волинець розповідає, що процес аналізу прогалин дає змогу організаціям визначити, як найліпше досягти своїх бізнес-цілей.

Gap-аналіз порівнює поточний стан з ідеальним станом або цілями, підсвічує недоліки та можливості для поліпшення.

Класичний Gap-аналіз складається із чотирьох етапів:

1. аналіз поточного стану речей;
2. визначення ідеальної картинки майбутнього;
3. аналіз “прогалин” та оцінка можливих шляхів розв’язання цих проблем;
4. розробка та реалізація плану.

“Чому б не використати цей підхід в освіті? – пропонує Катерина Молодик. – Завдяки цьому інструменту ви з учнями зможете проаналізувати, які зараз справи в процесі вашої взаємодії.

Наприклад, якщо це 11 клас і ви готуєтеся до НМТ, то варто переглянути поточні показники діагностичних тестів, динаміку або регрес групи, а також кожного учня чи кожної учениці.

Далі спроєктуйте, якого результату прагнете досягти. Перегляньте теми, які “просіли”, і розробіть з учнівством на визначений період груповий та індивідуальні плани роботи. Певна, що це те, що ви вже точно маєте у своєму арсеналі. Та тепер знаєте, що цей підхід називається Gap-аналіз.”

STOP, START, CONTINUE

“Наступну практику – “СТОП. СТАРТ. ДАЛІ” (STOP. START. CONTINUE) – ми запозичили з коучингових підходів у роботі з командою”, – розповідає Катерина.

Як адаптувати до роботи в класі?

Дуже просто! Достатньо лише запропонувати учням і ученицям заповнити за допомогою стікерів три блоки. Звісно, що це можна зробити й усно: ви чи хтось відповідальний з учнів або учениць може занотувати ідеї й відгуки на спільному шаблоні.

Що занотовуємо?

• У першому шаблоні “СТОП” запропонуйте учням та ученицям записати все, що, на їхню думку, варто перестати практикувати на уроках або в позакласній роботі. Це ті вправи, завдання абощо, які в цьому році, на думку учнів та учениць, були недієвими або ж нецікавими.

“З досвіду скажу, що з української літератури більшість дітей пише про цитатну характеристику, але це за умови, якщо ви протягом року використовували лише стандартний підхід – аналіз героїв із виписуванням у зошит цитат, – ділиться Катерина Молодик. – На цьому етапі раджу бути відкритими до всього, що вам підсвітять ваші учні й учениці.

Не бійтеся почути чесний зворотний зв’язок. Не все, що подобається вам, подобається вашим учням та ученицям. І це природно. Але запитайте себе – для кого ви створюєте ці уроки? Що насправді важливо?

Якщо ваш кінцевий бенефіціар (ваші учні) не задоволений продуктом, який ви йому пропонуєте, то є потреба змінити цей продукт або підхід до його втілення (за аналогією з бізнесом чи стартапами). Рішення за вами”.

Приклад шаблону

• У другому шаблоні “СТАРТ” запропонуйте дітям занотувати все, що вони б хотіли почати робити на ваших уроках наступного року. Можливо, у вашому класі були нові учні чи учениці і їм подобаються якісь вправи з уроків у попередній школі, або ж учнівство спілкується з однолітками з інших шкіл, або діти бачили якісь цікаві речі в ТікТоці (до речі, це чудове місце, де можна надихатися і брати багато практичних ідей від своїх колег).

“Які б шалені ідеї не пропонували учні й учениці – спробуйте все ж подумати, як це можна втілити. Гарантую, що вони вже будуть чекати наступного року й зустрічі з вами, щоби перевірити, чи були ваші наміри серйозними, коли ви їх запитували про щось нове. Це дуже важливий момент – втілити в життя зібрані пропозиції. Інакше цінність і довіру до рефлексії буде втрачено”, – акцентує Катерина Молодик.

Приклад шаблону

• “ДАЛІ”. “А це блок того, що учням протягом року сподобалося і що вони б хотіли продовжувати практикувати. Це ваш метч [збіг, відповідність – ред.] з учнями й ученицями, ситуації win-win, те, що набрало найбільше позитивних відгуків. Зафіксуйте це, використовуйте й поліпшуйте”, – радить Катерина Молодик.

Приклад шаблону

 ВАЖЛИВО: на кожному етапі давайте дітям можливість пояснити,

• чому та чи та вправа не подобається? що саме?
• а якщо щось змінити, чи можна її залишити?
• якщо подобається, то що саме?
• чи розуміють учні та учениці, які навички розвиває ця вправа, навіщо її робити?
• якщо залишаємо, то чому?

“Головне, пам’ятати, що вправи заради вправ – пусті. Тому і ви, і діти маєте чітко усвідомлювати ціль та цінність усіх активностей на уроках. Це запорука того, що в блоці “СТОП” у вас буде менше позицій. Але вони точно будуть, бо це нормально, коли дітям подобається різне. Зрештою, як і всім нам”, – каже Катерина Молодик.

 ІДЕЯ: Таку техніку можна використати й для вашої команди – обговоріть із колегами, що для вас працювало добре цього року, від чого варто відмовитися, а що є справді ефективними практиками й ви будете продовжувати втілювати це в життя.

Приклад підсумкової таблиці

ЕМОДЖІ-РЕФЛЕКСІЯ

“Соціальні мережі підказують нам декілька цікавих способів підсумувати будь-який етап роботи. Це можливість у легкій ігровій формі поцікавитися думкою учнівства та зібрати зворотний зв’язок”, – розповідає Лідія Поворознюк, вчителька української мови та літератури, фіналістка Global Teacher Prize Ukraine 2021.

Варіант 1. Обираєте 4 смайли та просите учнів і учениць описати події на уроках / вправи / активності, які в дітей із ними асоціюються:

• Те, що мене розізлило ______________________
• Те, над чим я довго думав/думала ______________
• Те, що мене розвеселило _____________________
• Те, про що не хочеться згадувати ________________

“За потреби кількість смайлів можна розширювати. У такий спосіб ви цікавитеся вправами, які подобаються чи не подобаються дітям, різними видами активностей та рівнем вашої з ними взаємодії. Також емоджі можна малювати”, – пропонує Лідія.

Варіант 2. “Лайк – поділитися – поширити”.

“Більшості учнів знайомий ТікТок – соцмережа з короткими відео. Тому рефлексія, яка буде візуально схожою на кнопки взаємодії з відео, може зацікавити дітей”, – розповідає Лідія Поворознюк.

Роздайте учням клейкі аркуші, а на дошці чи іншій поверхні розмістіть роздруковані кнопки з ТікТоку. Попросіть усіх написати й приклеїти до картинок таке:

• Що мені сподобалося? (Чому я б поставив/поставила лайк?)
• Чим би я поділився/поділилася з іншими?
• Яка інформація мені точно знадобиться в майбутньому? (що б я зберіг/зберегла?)
• Що я самостійно створив/створила?

ТАБЛИЦЯ САМООЦІНЮВАННЯ

“Цей спосіб підійде тим, хто, навпаки, потребує серйозного, а не ігрового інструменту. У вчительсько-учнівських взаєминах надзвичайно важлива об’єктивність. І кожен учитель-практик іноді бачить недовіру до виставлених оцінок (“Я точно заслуговую на вищий бал, бо вчив / старався/ і взагалі я хороша булочка”).

Інструмент, який ми пропонуємо, допоможе розвернути фокус уваги учнів із процесу на результат. – додає Лідія Поворознюк. – Адже ми дійсно можемо багато часу присвятити якійсь темі, але з якихось причин не дати правильної відповіді. Тому вчитель складає табличку за пройденою/пройденими темами й просить учнів оцінити себе самостійно. Важливо не просто описати, що ви вивчили, а і яких результатів мали б досягти”.

Для створення такої таблиці можна використати Державний стандарт середньої школи та навчальну програму.

Наприклад, 6 клас, тема “Іменник”:

	Потребую допомоги вчителя, батьків чи друзів	Потребую підказки (або можливості “піддивитися в зошит / підручник”)	Можу робити самостійно, але інколи припускаюся помилок	Роблю безпомилково	Можу проявляти творчість
Можу знайти в тексті іменники І, II, III та IV відмін
Знаю відповідь на питання, як писати правильно: стола чи столу, моста чи мосту
Можу придумати та написати текст на 10 речень із теми “Місто майбутнього”
Можу наводити аргументи та приклади на підтвердження власної думки

 

ЗОНИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

“Принагідно нагадую, що ми не маємо навчатися замість дітей і присвоювати їхні досягнення або ж програші собі.

У кожного з нас є своя відповідальність, і дуже важливо дати дітям простір для навчання та власних помилок, – акцентує Катерина Молодик.

– Наші класи і є тими безпечними просторами довіри та перших спроб вчитися на своїх помилках. Цей процес називається “мислення зростання”. Але зростання можливе лише після рефлексії та засвоєння нового досвіду й неповторення помилки”.

Зауважимо, що для рефлексії насправді не треба багато вигадувати, достатньо звичайних влучних запитань. За бажання, ви можете обговорити питання у форматі діалогу з учнями, а можете запропонувати готові шаблони. Застосунок Canva стане вам у пригоді для розробки власних варіантів.

 ВАЖЛИВО:

Найкраще відвести на рефлексію повноцінний урок. Це буде чудова фінальна крапка для вас та ваших учнів. Завжди легше рухатися у відпочинок та нове, коли все зрозуміло з пройденим. У такий спосіб ми перетворюємо все на досвід, з якого кожен візьме своє.

Катерина Молодик, методистка ГО “Смарт освіта”